Перець солодкий

Перець вирощують як однорічну рослину. Однак за своєю природою це рослина багаторічна. Він надзвичайно вимогливий до світла — йому необхідне рясне сонячне світло з моменту появи паростків і до кінця вегетації. Недостатнє освітлення в розсадний період несприятливо відбивається на якості розсади, надалі — на рості й розвитку вегетативних і генеративних органів, у підсумку — на врожаї.
Є два види стиглості перцю — технічна і біологічна. При технічній стиглості його можна прибирати з грядок для подальшого зберігання. У такому стані перець зазвичай зелений. Однак, колір може бути темним, світлішим або зелено-білим, рідше жовтим. Біологічна — це вже справжня зрілість перцю. Він уже може бути різних кольорів: червоного, жовтого, помаранчевого та ін.

Перець має багато сортів і гібридів, які відрізняються за формою, розміром, кольором і смаковими якостями.

Сортотипи перцю за формою:
- Блочний
- Конусовидний
- Капія
- Ратунда
- Халапеньйо.
За масою плоди поділяють на дрібні (4-10 г), середні (11-50 г), великі (51-100 г) і дуже великі (понад 100 г).
За смаковими якостями розрізняють три групи перців (залежно від вмісту в їхній плаценті алкалоїду капсаїцину):
- солодкі — з великими плодами, що мають товсті м’ясисті стінки;
- напівгострі — з великими довгими плодами і хвилястою поверхнею;
- гострі — багатоплідні з тонкостінними плодами.

Перець широко використовують в кулінарії, його споживають у сирому, вареному чи печеному вигляді. З нього готують різноманітні закуски, його начиняють фаршем, консервують.